Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Ум. білогривенький.
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Не йди за крамаря, не йди за городянина.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Завинив я йому тридцять карбованців. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила?
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила , щоб ти луні нагнав. (. Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь.
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный.
Шпаконько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
