Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Поманюньку нар. Понемножко.
Пороспанахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и роспанахати, но во множествѣ. Усі штани пороспанахував, лазячи по яблунях.
Пригрущати, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися.
Розсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсунутися, -нуся, -нешся, гл. Разсовываться, разсунуться, раздвигаться, раздвинуться.
