Віддиратися, -раюся, -єшся, сов. в. віддертися и відідратися, -деруся, -решся, гл. Отдираться, отодраться, отрываться, оторваться.
В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Люде в'ятірі просушували.
Обмитити, -чу, -тиш, гл. Обложить таможенной пошлиной.
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Перетинати, -на́ю, -єш, сов. в. перетяти, -тну, -не́ш, гл.
1) Перерѣзывать, перерѣзать, перерубывать, перерубить, пересѣкать, пересѣчь. А у його та була така шабля, шо на шо настачиш, так і перетне.
2) Перерѣзывать, перерѣзать путь, преградить дорогу. Не читав князь Єрема листів, іздалека: перетяв усі дороги і стежки дейнека. До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можно і по під тином.
Планетник, -ка, м. Астрономъ.
Поодягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ).
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка.
2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
