Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені.
2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки.
Кава, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: — «Що ж як кава прийде?!» — Не прийде, — одказують їй усі. — «А як вовк присуне?» Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш — турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі — чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. Ум. кавка, кавонька, кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Нашийниця, -ці, ж.
1) Ожерелье, монисто.
2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Об'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. об'ї́стися, -їмся, -їсися, гл. Объѣдаться, объѣсться.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Розгопцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Растанцоваться.
