Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зацурувати

Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЦУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЦУРУВАТИ"
Базь-Базь! меж. Призывъ для ягнятъ. Шейк.
Зуритити, -чу, -тиш, гл.собі кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе. Шух. І. 45.
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Нарожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = народжувати. А як мене нарождала, — свою кров проливала. Грин. III. 690.
Позасушувати, -шую, -єш, гл. Засушить (во множествѣ). Нащо ти так пироги позасушувала? Пироги, добрі, як м'якенькі, а то засушила, аж торохтять. Богод. у.
Покаяння, -ня, с. Покаяніе. Єдного скарання десятьом покаяння. Ном. № 3907.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр.
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять. Ном. № 1304.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку. Подольск. г.
Синова, -вої, ж. Жена сына.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЦУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.