Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачатувати

Зачатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧАТУВАТИ"
Божба, -би, ж. = божіння. Я ж тобі і без божби вірю. Кв.
Дале́шній, -я, -є. Прибывшій издалека. Чи ви далешні? Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Соплякуватий, -а, -е. = сонливий 1.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу. Мил. 40.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.