Боїще, -ща, с.
1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. Івась кидає свої боїща та руйнування.
2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Или здѣсь просто = тік? Cм. боїсько.
Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Вибичувався з хурою на гору.
Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно).
2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Вийна, -ної, ж. Тетка, жена брата отца. Стрийна-вийна — біс, не родина; зять і невістка — чорт, не дитина.
Завині́ння, -ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь.
Ільняний, -а, -е. = лянний. Ільняни сорочка.
Пов'ялити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать вялымъ, заставить увянуть. Холодна та зіма була, цвіт пов'ялила.
Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. 2) Сторожъ при темницѣ.
