Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кус

Кус, -са, м. 1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Ном. Перший кус усьому голова. Ном. № 11964. 2) Немного. Желех. Іде Сава з України, юж кус засмутився. Гол. II. 123. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло. Вх. Зн. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУС"
Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Ганжа, -жі, ж. = ганджа. Коняка не має ніякої ганжі. Рк. Левиц.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Лисну́ти Cм. лискати.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Позбудовувати, -вую, -єш, гл. Построить (во множествѣ).
Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.