Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кус

Кус, -са, м. 1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Ном. Перший кус усьому голова. Ном. № 11964. 2) Немного. Желех. Іде Сава з України, юж кус засмутився. Гол. II. 123. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло. Вх. Зн. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУС"
Бияк, -ка, м. = бич 2.
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Злочин, -ну, м. = злочинство. Желех.
Ке (для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Ogon. 165 — 166. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. ЗОЮР. II. 21. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Ном. № 6204. Кете лиш кресало та тютюну. Шевч. 78.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Малигува́тий, -а, -е. Съ вогнутою спиной (о животныхъ). Як здохне, борони Боже, малигувата скотина в дворі: чи овечка, чи свиня, чи корова, до вже не буде добра. Малигуватий кінь.
Повивозити, -жу, -зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.
Черв'як, -ка, м. = червак. Ном. № 4906. Утрапилось черв'яку на віку. посл. ум. черв'ячо́к. Ном. № 13352.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.