Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куричка

Куричка, -ки, ж. Папироса. Кожен придивлявсь на тютюн, кожен ліпив куричку. Св. Л. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИЧКА"
Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Гру́яти, -ру́ю, -єш, гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви прячете, груїте жалібненько? Морд. К. 62.
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари. Мет. 85.
Надави́ти Cм. надавлювати.
Оперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить. Щось видно ломакою оперіщило. Сим. 216.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Позарандовувати, -вую, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ). Позарандовували всі козацькі ріки. К. Кр. 16.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.