Вибрик, -ку, м.
1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору.
2) Капризная выходка.
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати.
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ.
Дока́чувати, -чую, -єш, сов. в. докача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Докатывать, докатать бѣлье.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє.
Люз, -зу, м.
1) Свободное мѣсто. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом.
2) Смѣна караула?
Поміж пред.
1) Между, среди. Поміж тими туманами сиз голуб літає. піти поміж люде. Пойти въ люди, въ среду людей. От і пішов поміж чужі люде.
2) Мимо. А подружечки все віночки та й плестимуть, поміж твої ворітенька та й нестимуть.
Сталитися, -лю́ся, -лишся, гл. Оскаливаться, переносно: плакать. Оттак жінки що-дня голосять, а роспитай — сама не зна, чого сталиться навісна.
Шатило, -ла, м. Лгунъ.
