Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться.
Махну́ти Cм. махати.
Перепалати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Перестать пылать.
2) = опалати.
Петьмо, -ма Пятно. Дала керсетку Ганні надіти, а вона в щось і вробила, — тепер увесь перед у петьмах. Хустка лежала довго не розгортана, так чисто вся петьмами побралась. Яйця наче всі чисті були, а тепер на одному яке петьмо жовте.
Полуда, -ди, ж.
1) Глазурь.
2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Cм. луда.
Променіти, -ніє, гл. безл. Сіять, испуская лучи. Всміхнулася, як споглянула — так же бо променіло з очей хороших, — відрада сама.
Псінки мн. Общее названіе большей части несъѣдобныхъ грибовъ.
Угаснути Cм. угасати. Угатити. Cм. угачувати.
Шип, -па, м. Щупъ. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші.
