Гліг, глогу, м. = глід.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле.
Друг, -га, мн. дру́зі, м. 1) Другъ. Без вірного друга великая туга. Годі тобі жити за тихим Дунаєм: ми на тебе, друже, давно вже чигаєм. Разом, друзі! крикнув Карпо. Не так тії сто братів, як сто друзів. Рече Христос до Івана, свого друга. 2) Мужъ (пѣсняхъ) Ой пійду я, не берегом — лугом: чи не зострінуся з несуженим другом. Слала Маруся до Юрочка: мій Юрасеньку, мій друже вірний! (Свад. пѣсня о новобрачныхъ). Ум. дружок.
Засмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Найти по вкусу, распробовать.
Кадження, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження.
Майда́к, ка́, м. ? Заклинаю, проклинаю, запрещаю тя кізяком, майдаком, зайдуком, і псим хвостом, як воротилом. (Заклинаніе водки).
Ніб, ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. 2) Глиняная покрышка для ульевъ.
Холерний, -а, -е. 1) Холерный.
2) холерна трава. = холера 2.
Хопта, -ти, ж. = бур'ян.