Болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю.
Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Гарманити, -ню, -ниш, гл. Молотить лошадьми или волами, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью. У нас горох не молочений, чачавиця не гарманена.
Дризну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома.... та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому.
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного?
Жерібна = жеребна.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе.
Убризькати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Череп'янка, -ки, ж. 1) = черепок. В череп'янці ладанцю роспустили. 2) Глиняная курительная трубка.
