Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куритися

Куритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що. 2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно. Мет. 22. 3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся? Н. п. 4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось. Ном. 6433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИТИСЯ"
Бражуха, -хи, ж. = брага. Насіяла гречухи, наробила бражухи. Чуб. V. 1136.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Ном. № 1316. Лая — песє весілє. Шух. І. 212.
Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити. Уман. у.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Старітися, -ріюся, -єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.