Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куритися

Куритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що. 2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно. Мет. 22. 3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся? Н. п. 4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось. Ном. 6433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИТИСЯ"
Досто́йний, -а, -е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? К. ЧР. 336.
Зронити Cм. зроняти.
Лапуватий, -а, -е. сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.. Cм. лапатий.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. О. 1862. IX. 119. Знай, миня, стійло. Ном. № 990.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують. Конст. у.
Ревнява, -ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.
Ручухна, -ни, ж. Рука, ручка. Твоя ручухна подала. Чуб. V. 1158.
Хвура, -ри, ж. = хура. Ми тебе доставим аж до того міста, где ти маєш хвуру брати. Чуб. V. 1043.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.