Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув.
Загребу́щий, -а, -е. Жадный, старающійся все забрать. Очі завидющі, руки загребущі.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Нехай в'яне, поки закопають. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати.
Ільчастий, -а, -е. = лянний. А що нам були скатерті? все ж то нам були ільчасті.
Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Ключина, -ни, ж.
1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються.
2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині.
Розворушити, -ся. Cм. розворушувати, -ся.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Скосистий, -а, -е. Наискось стоящій, наклонный. Скосиста гора.
Щадливий, -а, -е. = ощадний.
