Бов! меж. Подражаніе удару колокола. Бов, бов по московські брехні.
Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
В'язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. 5) Позвонокъ. 6) Ум. отъ в'яз.
Гард, -ду, м.
1) Рядъ перегородокъ иди загородокъ въ водѣ для ловли рыбы.
2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней.
3) Рыболовный заводъ. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Зовзиля, зовзуля, -лі, ж. = зозуля. Прилетіла зовзиля кувати. Зовзуля рабая раненько встала.
Кухенний, -а, -е. Кухонный.
Ропа, -пи, ж.
1) Сукровица.
2) Разсолъ. Солоний як ропа.
3) Нефть.
Утанажитися, -жуся, -жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье.
