Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутниця

Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТНИЦЯ"
Булатний, -а, -е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. І. 214.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Єхи́да, -ди, ж. 1) Змѣя єхидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.
Заклюва́ти, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Ігуменя, -ні, ж. Игуменья.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ. Вх. Зн. 36.
Обрубати, -ся. Cм. обрубувати, -ся.
Покрадати, -да́ю, -єш, гл. Красть постоянно понемногу.
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Г. Барв. 224. Ум. соняшничинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.