Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутниця

Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТНИЦЯ"
Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей). Конст. у.
Да́нок, -нку, м. Даяніе, даръ, пожалованье. Ум. Да́ночок.
Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26.
Підстерігати, -га́ю, -єш, сов. в. підстерегти, -жу, -же́ш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Як би я свою (жінку) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза. Котл. МЧ. 472. 2) Замѣчать, замѣтить. Підстерігає мій братуха, що у мене на думці щось криється. Рудч. Ск. І. 133.
Поганитися, -нюся, -нишся, гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок. Грин. І. 218.
Пугарчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пугарь. 2) Рюмка. Шух. І. 307.
Сд... = зд.
Спижовий, -а, -е. Бронзовый, мѣдный. ЗОЮР. І.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник. Шух. І. 211, 189.
Укоренити, -ся. Cм. укореняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.