Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутуляти

Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТУЛЯТИ"
Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
Грі́шницький, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ грѣшнику; грѣшничій. Зникнете на грішницькій дорозі. К. Псал. 4.
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Либе́рія, -рії, ж. = ліберія.
Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
Пайматчин, -на, -не. = паніматчин. В пайматчину одігся бронь. Котл. Ен. VI. 74.
Перевозитися, -жуся, -зишся, сов. в. перевезти́ся, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Перевозиться, перевезтись. Нехай би сестра Ярина з меншим сином перевезлася в ту хату та й господарювала. (О. 1862. VI. 21). Старі перевезлися до сина, а свою хату продали. 2) Переправляться, переправиться. Найшов те море, дума, як йому перевезтись. Мнж. 32.
Повитісувати, -сую, -єш, гл. Вытесать (во множествѣ). Чи ти вже повитісував кілочки на граблі? Харьк. у.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Спорськати, -каю, -єш, гл. 1) Обрызгать, окропить. 2)різками. Выпороть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.