Викидатися, -даюся, -єшся, сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається.
2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз.
Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Московщеня́, -ня́ти, с. = москаленя. Титарівна-Немирівна гаптує хустину та колише московщеня, малую дитину.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся».
Потязь, -зі, ж. Длинное озеро, длинное болото. Длинныя полосы воды, оставшіяся послѣ разлива на поемныхъ мѣстахъ.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Хвастик, -ка, м. = хвастун. Хвастик з вас!
Хір, хоря, м. = тхір.
