Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутуляти

Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТУЛЯТИ"
Видолати, -лаю, -єш, гл. = здолати. Уман. IV. 46.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Ободувати, -ду́ю, -єш, гл. Выгинаться ободомъ. Мнж. 187.
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.
Розславити Cм. розславляти.
Сивострокатий, -а, -е. О масти: сѣрый съ пятнами иного цвѣта? Кінь сивострокатий.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Удобряти, -ряю, -єш, гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд. Харьк.
Уторливий, -а, -е. .? вторлива ганна — то в'яне, то гарна.ном. № 3187
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.