Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутуляти

Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТУЛЯТИ"
Бавойка, -ки, ж. см. бава.
Голя II, -ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голятко. Вх. Уг. 233.
Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий. ЗЮЗО. І. 123.
Наві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. наві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115.
Наспінути, наспіти. Cм. наспівати.
Негода, -ди, ж. Непогода, ненастье. Борз. у. А дорога й негода крий Боже яка! Ум. негодна, негодонька. І сніг іде, і негодонька. Грин. III. 498.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Селитьба, -би, ж. Усадьба. У неї була і хата славна, і селитьба. МВ. ІІ. 19.
Хріниця, -ці, ж. Lepidium latifolium L. ЗЮЗО. І. 126.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.