Болько нар. Больно. Болить болько моя головонька.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Де-и́нше, нар. Гдѣ нибудь въ другомъ мѣстѣ. Тепер і у Харькові не найдеш сього, і де-инше не згадаєш.
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. Идольство борола наша віра.
Кусень, -сня, м.
1) Кусокъ. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки.
2) Сильно выстриженное мѣсто. Обстриг так, що скрізь по голові видно кусні.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Ма́ґель и маґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Тиснулися осліп до штурму.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат.
Привушний, -а, -е. привушні серги. Серьги маленькія, находящіяся при самомъ ухѣ. Куплю собі сережки привушні.
