Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куртий

Куртий, -а, -е. Короткій. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРТИЙ"
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Відколупувати Cм. відколупнути.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять. Греб. 387.
Лулу́кати, -каю, -єш, гл. Кричать (о совѣ, сычѣ). Желех. Вх. Зн. 33.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332.
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить. Угор.
Шпаконько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.