Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу.
Зяви, -вів, м. мн. = зябра. Cм. зів 2.
Набіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Набѣлить.
Навдога́д нар. Чтобы догадались. Навдогад буряків, щоб капусти дали.
Обрипати, -паю, -єш, гл. Оббить, обвалить. Обрипав стіну.
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи.
Повітати, -та́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Щоб пан отець, пані мати і вся родина вийшли повітали та донькою сина.
Попакувати, -ку́ю, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Скринчина, -ни, ж. Плоховатый сундукъ. Твоя хижчина, моя скринчина з біленькими сорочками.
