Ба́биця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. 2) Раст. Alyssum campestre. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики въ животѣ. Дѣтская болѣзнь. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит.
Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю.
Драба́стий, -а, -е. = драбинчастий 2. Оддав Чіпці старого-старого драбастого гусарського коня.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ.
Загостри́ти, -ся. Cм. заго́стрювати, -ся.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то!
Овчарик, -ка, м. = вівчарик.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл.
1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ).
2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Прострелити Cм. прострілювати.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
