Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кустрець

Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУСТРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУСТРЕЦЬ"
Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834) 125.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Нагуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Нагуляться; наиграться; накутить. От нагулялись і полягали спать усі. Рудч. Ск. II. 152. Не нагулялось мені, дівчині. Н. п.
Огазнути, -ну, -неш, гл. = ошадіти. Цілий ліс огазне. Вх. Уг. 255.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Припливати, -ва́ю, -єш, сов. в. припливти и приплисти, -ву, -ве́ш, гл. Приплывать, приплыть. Рудч. Ск. II. 19. Припливла до берега.
Рило, -ла, с. 1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Чуб. III. 263. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23. 2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім. Ном. № 6315.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116.
Шпетно нар. 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. МВ. ІІ. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУСТРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.