Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куточок

Куточок, -чка, м. 1) Ум. отъ куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. Шевч. 206. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чув. Шевч. 9. 2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою. Чуб. III. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТОЧОК"
Відбурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить службу бургомистра.
Гильчастий, -а, -е. = гіллястий. Ой під вікном вишня-черешня гильчаста. Грин. IІІ. 510.
Дола́пати Cм. долапувати.
Зуритити, -чу, -тиш, гл.собі кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе. Шух. І. 45.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Однісінький, -а, -е. Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий — не видно ні однісінького корабля. Рудч. Ск. II. 19.
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Смутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Печалиться. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63).
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.