Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати.
Гетьманський, -а, -е. Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське.
Джо́лонка, -ки, ж. Дятелъ.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста.
На́бор нар. = набір.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці.
Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L.
Селянський, -а, -е. Сельскій.
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Дощ хлюпотить.
