Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Дітвора бубонить, регочеться.
Викохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. викохатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Взлелѣиваться, взлелѣяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах.
2) Вырастать, вырости хорошо, взлелѣяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався.
Гнідий, -а, -е. 1) Гнѣдой. Гнідий кінь. Употребляется иногда безъ подразумѣваемаго существительнаго. Сідлай, хлопче, ти гнідого, а сам сяду на другого. 2) Коричневый, бурый. Гнідий птах. Гніде просо. Ум. гніденький, гнідесенький.
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Коропавиця, -ці, ж. = коропа.
Нагі́рній, -я, -є. Горный, находящійся на горѣ. Живе не дома він, а в замку десь нагірньому старому.
Нетружений, -а, -е. Не трудовой. В його хліб нетружений.
Роспука, -ки, ж. Отчаяніе. О, розлука, мій миленький, розлука, розлука, — комусь буде потішенька, а мені роспука. Ударила з роспуки об поли руками.
Тихість, -хости, ж.
1) Тишина, свойство тихаго. Провадили ми наше діло в благодатній тихості.
2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця.
Чумарчина, -ни, ж. = чумарка.
