Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. 2) Грунтовать (у художниковъ).
Довіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене.
Задира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. заде́ртися, задра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Задираться, задраться, подниматься, подняться вверхъ. Чуприна задралась утру. Ніс... задрався догори. 2) Начинать, начать ссориться, поссориться, повздорить.
Зачаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. зачарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Приголубливий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Ой вийшла мати, і з сльозами приголубливими словами, за руку взявши, каже їй.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий).
Султанський, -а, -е. Султанскій.
Тамусь нар. = там.
