Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Вуздечка, -ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде.
Гева́л, -ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути.
Пересягнути, -ну́, -не́ш, гл. Перейти, перескочить, перешагнуть, переброситься.
Похмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Опохмѣляться, опохмѣлиться. Троянці з хмелю просипались, скучали, що не похмелялись.
Смажитися, -жуся, -жишся, гл. Жариться. Волів би я не родиться, ніж в пеклі смажиться.
