Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курній

Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРНІЙ"
Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Загріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загрі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». Г. Барв. 358. 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя. Кобеляк. у.
Нехупавний, -а, -е. Неграціозный, некрасивый. Ном. № 6649.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Переперьхнути, -ну́, -неш, гл. Перелетѣть черезъ что. Вх. Уг. 258.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили. Полт.
Сд... = зд.
Семидільник, -ка, м. Дѣлающій за разъ нѣсколько дѣлъ.
Черевець, -вцю́, м. Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.