Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Грапи́ня, -ні, ж. Графиня.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Зірочка зійшла, усе поле освітила.
2) Просвѣщать, просвѣтить.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі.
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати.
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
Хрущ, -ща, м.
1) Майскій жукъ. Melolontha vulgaris. Хрущі над вишнями гудуть.
2) — волоський. Насѣк. Melolontha solstitialis. Ум. хрущик. Ув. хрущище.
