Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кустриця

Кустриця, -ці, ж. Раст. Занозка; овсяница; Festuca. Вх. Уг. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУСТРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУСТРИЦЯ"
Воріття 1, -тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Н. п.
Доскона́лий, -а, -е. 1) Совершенный. 2) Настоящій, дѣйствительный. Хто тут досконалий хазяїн? Черк. у.
Побатькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать въ отношенія отца и сына. Вони побатькались собі, Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька. Новомоск. у. (Залюб.).  
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Г. Барв. 411. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали. Г. Барв. 242.
Поїдайло, -ла, м. Обжора.
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Походющий, -а, -е. 1) = походящий. Походюща оснівчиця. Лохв. у. 2) Перехожій, неживущій постоянно въ одномъ домѣ. Походющий кіт. Н. Вол. у.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Роздума, -ми, ж. Размышленіе. Мав час на роздуму, — півроку зналися. МВ. (О. 1862. І. 80).
Руїнний, -а, -е. Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. К. ЦН. 292. Кохається в руїнних ідеалах. К. Дз. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУСТРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.