Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куток

Куток, -тка, ж. 1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Стор. МПр. 47. Я оступилась та й сіла в кутку. МВ. І. 11. 2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Мет. 10. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Левиц. І. 17. Ум. куточок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТОК"
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Бенькет, -ту, м. и пр. Cм. бенкет и пр.
Дорі́дний, -а, -е. 1) Урожайный. Хвалить Бога, тепер дорідний год на всячину. Васильк. у. 2) Рослый, крупный. Дорідне жито. Канев. у. 3) Прирожденный, врожденный. Дорідна відьма, а єсть відьми роблені, — мати дочці так поробе, то вона й відьмою стане. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6. Шух. I. 254.
Ло́вко нар. Хорошо; красиво.
Недбання, -ня, с. = недбалість.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Старизна, -ни, ж. Старыя вещи.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.