Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курятник

Курятник, -ка, м. = курник. А ходім, панотці, що там за диво діється в курятнику. Левиц. І. 189. По заході сонця іди в курятник, під сідало з нездоровою дитиною. Чуб. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЯТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЯТНИК"
Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
Зезю́льки, -льок, ж. мн. Раст. Orchis Morio. L. ЗЮЗО. І. 130.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана. Гол. І. 101.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.
Трьохголовний, -а, -е. Трехголовый. Трьохголовний змій. Мнж. 16.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРЯТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.