Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Ґоґо́зник, -ка, м. Раст. Vaccinium vitis idaea.
Де́в'ятеро чис. Девять душъ, штукъ. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Ум. Дев'яті́рко.
Засила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -шлю́, -шлеш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Москалів заслав царь, та й припинили. старості́в засила́ти. Сватать. Заслав він старостів та й хустки побрав.
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось.
Прогоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей.
Угірок, -рка, м.
1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок.
2) Родъ. вышивки. Ум. угіро́чок.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. (одм.).
