Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Байте, поки б'ється. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. 4) Стараться, биться. Бється, як риба об лід. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. 6) О кобылѣ: имѣть случку. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру.
Зао́рювання, -ня, с. 1) Запахиваніе. 2) Начало пахоты. Тот день найліпший до заорюваня.
Космашечка, -ки, ж. Косматая. Овечко-космашечко, хто тебе папаше, моя машечко?
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Мину́лий, -а, -е. Прошедшій, минувшій.
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Умисний, -а, -е. Умышленный, нарочный.