Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куріти

Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІТИ"
Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Н. Вол. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Палій, -лія, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у. 2) = паликопа. ХС. І. 77.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Попорохніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ, обратиться въ пыль.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.
Шат, -та, м. ? Ой на горі густий шат. Гол. IV. 516.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.