Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куріти

Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІТИ"
Безділля II, -ля, с. Бездолье, несчастье (отъ слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.
Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Вихватний, -а, -е. Быстрый, хваткій, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний. Верхнеднѣпр. у. Слов. Д. Эварн.
Відкладаний, відкладний, -а, -е. Откладываемый, отложенный. Що маєш робити, то роби сьогодня, бо тілько їден сир відкладний добрий. Ном. № 11008. Одкладний сир добрий. Ном. № 11007.
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. Єв. Л. XIX. 37.
Одноручний замок. = бга́ний замок. Шух. І. 94.
Стирчати, -чу́, -чи́ш, гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій. Харьк. у.
Чечутиня, -ні, ж. = чечітка. Чеша, ші, ж. Чехонь. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.