Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куріти

Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІТИ"
Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Курега, -ги, ж. Абрикосъ. Кременч. у. Слов. Д. Эварн.
Пискля, -ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. писклятко.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться. Волч. у.
Серебро, -ра, с. = срібло.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі. Ном. № 9055.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.