Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куріти

Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІТИ"
Видимання, -ня, с. Выдуваніе.
Єрети́́чий, -а, -е. Еретическій. Бранное слово. Єретичий син, єретича дочка. Чуб. V. 1052. Єретичі черкеси. О. 1861. XI. Кух. 9.
Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. Стор. МПр. 139. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. Грин. II. 318. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав. Аф.
Обмила, -ли, ж. 1) = помилка. Обмила не заплата. Ном. № 13271. 2) Раст. Омела. Шух. І. 18.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Портняний, -а, -е. Холщевой, полотняный. Чуб. VII. 419. О. 1862. II. 65.
Ріжкатий, -а, -е. Угластый. Шух. І. 161.
Розрухати, -хаю, -єш, гл. Расшевелить.
Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Старшинувати, -ну́ю, -єш, гл. Начальствовать. Ну, каже змій, тепер хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать. Рудч. Ск. II. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.