Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Не стямишся, відкіль лихо складеться. Початок і не можна знать, відкіля взявся.
Гаптарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть золотошвеемъ. Він уже десять год гаптарює.
Ладан, -ну, м. Ладонъ. Чорт ладану боїться. на ладан дихати. Быть близкимъ къ смерти. Ум. ладанець. Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті.
Ле́псько нар. Хорошо, красиво. Із кожного куріня везли знамена на конях, лепсько убраних.
Ма́тиця, -ці, ж. 1) Матка, Uterus. 2) Дикая свинья. 3) Пчела-матка. 4) Claviceps purpurea (Sclerotium). 5) Втулка въ мельничномъ колесѣ.
Побережичка, -ки ж? Бігла теличка побережичка.
Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока.
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо.
Шатнутися 1, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься. От, прилетів змій за тими дітьми, шатнувсь він по всій хаті — нема нікого. Оце батько як приїде з города, та шатнись до торби, та рибка й лежить.
