Вихор, -хру, м. Вихрь. Крутить, як вихор на дорозі. О, щоб їх вихром винесло.
Гамарство, -ва, с. Плавильное искусство, металлургія.
Кахикати, -ка́ю, -єш с. в. кахикнути, -кну, -неш, гл. Кашлять, кашлянуть. Кахикав писарь, кахикав, покручував уси. Раз кахикнула, — трьох ляшків прикликнула; вдруге кахикну, — п'ятьох прикликну.
Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Шельвах, -ха, м.
1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі.
2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють.
