Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутиця

Кутиця, -ці, ж. = кутя. Мил. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТИЦЯ"
Бузьочок, -чка, м. 1) Ум. отъ бузьок. 2) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10.
Глевтюк, -ка, м. = глевтяк. Аф. 360.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Н. п. Харьк.
Калинник, -ка, м. 1) Пирогъ или хлѣбъ спеченный съ калиною. Маркев. 166. 2) Кисель изъ калины.
Осипка, -ки, ж. 1) Ячменное зерно измельченное на мельницѣ (каждое на 2 — 3 части), которое даютъ баранамъ во время случки и молодымъ барашкамъ. Херс. у. 2) Плата мукой или пшеномъ пастуху. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 3) Корь. Вх. Лем. 444.
Планетник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Слизотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = слизити 2. Мир. ХРВ. 48. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила. Мир. ХРВ. 162.
Спасів, -сова, -ве Спасовъ. спасова борода. Пучекъ несжатыхъ стеблей хлѣба, обыкновенно связываемый на концѣ сжатой нивы жнецами. Чуб. III. 226.
Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.