Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутиця

Кутиця, -ці, ж. = кутя. Мил. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТИЦЯ"
Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Зв'я́зка, -зки, ж. Связь. Вх. Лем. 418.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.