Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутиця

Кутиця, -ці, ж. = кутя. Мил. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТИЦЯ"
Вилух, -ха, м. = валах.
Гойдана меж. = гойда, гойдаша. Гойдана, гойдана! заріжемо барана. Мил. 48. (Колыб. п.).
Дряпі́ка, -ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. І. 10.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? Св. Л. 124.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Затруси́ти Cм. затрушувати.
Лишівка, -ки, ж. Раст. Cantharellus cibarius. Вх. Лем. 432.
Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак. Желех.
Набе́хтатися, -таюся, -єшся, гл. Нажраться.
Проскурниця, -ці, ж. Просвирня. Гості позаймали всі людські хати, стали в дяка, паламаря, проскурниці. Левиц. І. 183.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.