Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутя

Кутя, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварі, на базарь. Ном. № 343. кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТЯ"
Джє́мори мн. Густой кустарникъ. Воли пасуться низом.... джєморами, — гущавинами з корчів. Шух. І. 211.
Залі́зти Cм. залазити.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202.
ЗсохтиCм. зсихати.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся. Мет. 29.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Мет. 225. Ум. провідни́чка.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Св. Л. 40. Охріме, не зробись сміховищем села. Греб. 371.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.