Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. 2) мн. гу́си. Родъ игры. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить.
Пишноцвіт, -ту, м. Роскошный цвѣтокъ. Пишноцвіти зісхли й помарніли.
Прайник, -ка, м. = пральник = праник.
Рацю́га, -ги, м. Большой ракъ.
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Чого це тут усе скам'яніло?
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Трейки нар. = тричі.
