Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курява

Курява, -ви, ж. 1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. Шевч. 89. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току. ЗОЮР. І. 291. 2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить. Ном. № 13842.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЯВА"
Божевілля, -ля, с. Сумасшествіе.
Гайдати, -даю, -єш, гл. Играть на флейтѣ. Угор.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Перекрій, -ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. Желех. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Чуб. III. 125. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій. Млак. 101.
Похнюпити, -плю, -пиш, гл. Опустить (голову), повѣсить (носъ). Позад всіх ішов молодий, похнюпивши ніс. Стор. МПр. 55.
Поцілити, -лю, -лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21.
Привій, -вою, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблучка), соединяющее ярмо съ дышломъ. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250.
Росхилити, -ся. Cм. росхиляти, -ся.
Точка, -ки, ж. зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.