Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курінний

Курінний, -а, -е. 1) Шалашный. 2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний. К. ЧР. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРІННИЙ"
Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. І. 73.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum. Лв. 99.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Мі́рити, -рю, -риш, гл. = міряти.  
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.
Поганкувато нар. Плоховато.
Помняшкурити, -рю, -риш, гл. = пом'яшкурити. Черк. у.
Рухнути, -ся. Cм. рухати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.