Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курлапий

Курлапий, -а, -е. Человѣкъ съ изуродованными на рукахъ и ногахъ пальцами. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЛАПИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЛАПИЙ"
Догрі́матися, -маюся, -єшся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догрімаєшся ти, що й я на тебе грімну.
Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.
Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку. Желех. Вх. Лем. 428.
Накара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Перенести наказаніе, кару; претерпѣть несчастіе, горе.
Підсмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсмикати, -каю(-чу), -єш(-чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Чуб. VII. 428. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті. Ном., стр. 300, № 335.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Пузце, -ця́, с. 1) Ум. отъ пузо. 2) Часть веретена. Cм. веретено 1.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРЛАПИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.