Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кутен

Кутен, -ну, м. = кутняк. Вх. Лем. 430.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТЕН"
Жва́ти, -жую́, -є́ш, гл. Жевать. Угор.
Здо́хлий, -а, -е. Дохлый, издохшій. Я бачила там здохлого барана, ходімо приволочимо. Рудч. Ск. І. 22.
Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Левиц. Пов. 97. Оксамитові жупани. Шевч. В оксамитовій траві. Щог. B. 104.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Податок, -тку, м. Подать. Рудч. Ск. II. 163. Ой видишь сам Господь з неба, на податок гроші треба. Лукаш. 139.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Почаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Попьянствовать.
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.