Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кут

Кут, -та, м. 1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Гол. IV. 448. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Федьк. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ. Вх. Лем. 430. Cм. кутець. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТ"
Богословити, -влю, -виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.
Джерґотня́, -ні́, ж. = Джерґіт. Жидівська джерґотня. К. Псал. 15.
Дия́вольський, -а, -е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. І. 3.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Котл. Ен. (1874). 204. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем. О. 1861. X. 28.
Остров'їниця, -ці. Cм. остров'яниця.
Перебуватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -буюся, -єшся, гл. Перемѣнять, перемѣнить на себѣ обувь, переобуваться, переобуться. Ном. № 5472.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.