Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кут

Кут, -та, м. 1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Гол. IV. 448. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Федьк. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ. Вх. Лем. 430. Cм. кутець. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТ"
Габати, -баю, -єш, гл. = габцювати. Аф. 352.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
До́вжанка, -ки, ж. 1) Продольная вспашка. 2) Высокій горшокъ, молочный горшокъ, молочникъ. Угор.
Дробівни́ця, -ці, ж. Дробница (мѣшокъ или сосудъ для храненія дроби). І пистоль, і дробівниця, і мушкет важучий. Щог. В. 98.
Заглитну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, подавиться. Аф.
Запранцюва́тіти, -тію, -єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сдѣлаться сифилитикомъ.
Нагаї́ще, -а, м. Ув. отъ нагай.
Осередь нар. Среди. Та ви такої риби осередь літа не купите.
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки. Харьк.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.