Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кут

Кут, -та, м. 1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Гол. IV. 448. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Федьк. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ. Вх. Лем. 430. Cм. кутець. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУТ"
Бліхувати, -хую, -єш, гл. 1) Бѣлить (лень, полотно). 2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. Аф. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила. Аф.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Попеластий, -а, -е. Пепельный (о цвѣтѣ). Попеластий віл. Греб. 365. Ми (гуси) попеласті всі. Греб. 362. Ви, кури, білі, чорні, гребенасті, попеласті. Мил. М. 51.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.