Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курище

Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИЩЕ"
Батожисько, -ка, с. = батожильно. Вх. Лем. 390.
Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Весняний, -а, -е. Весенній. Весняна погода. Макс. Зійшло сонце веснянеє — стало пригрівать. Рудч. Чп. 195.
Гуцуля́к, -ка́, м. 1) = Гуцулок. Желех. 2) Очень короткій гуцульскій тулупчикъ. Желех.
Панпуха, -хи, ж. = пампуха. Гречаних з часником панпух. Котл. Ен. II. 9.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Пташа, -шати, с. Птенецъ. Пташа сторожке. Г. Барв. 358. Кладуть вони пташат своїх безпечно. К. Псал. 195. Ум. пташатко.
Рабин, -на, м. Раввинъ. АД. II. 28. Рабин умер, а книжечка зосталася. Ном. № 918.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Уліпити Cм. уліплювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.