Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балякати

Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь. О. 1862. VII. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛЯКАТИ"
Глекопар, -ру, м. Раст. a) Agrimonia pilosa Led. ЗЮЗО. І. 110. б) Chelidonium majus. L. ЗЮЗО. І. 110.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Перестрашитися, -шуся, -шишся, гл. Перепугаться, испугаться. Чорт перестрашився та й утік. Гн. II. 10.
Поодж.. Cм. повідж..
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати. Вх. Лем. 464.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.