Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандаж

Бандаж, -жа, м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаковъ. Шейк. 2) Бинтъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДАЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДАЖ"
Глибина, -ні и глибиня́, -ні.  ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Насі́сти. Cм. Насіда́ти.
Охазяйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обзавестись хозяйствомъ.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.
Позавгорідно нар. 1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.
Спокусливий, -а, -е. Искусительный, соблазнительный. К. Бай. 73.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДАЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.