Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Лотоки́, -ків, м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків.
Пороснути, -ну, -неш, гл.
1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Яблучка так і пороснули у візок.
2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи.
3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице.
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. Здивувала сучасників своїх.
Уґоґати, -ґаю, -єш, гл. Плохо сдѣлать. Ну, вже ж і вґоґала! Напекла, бодай ти катівських рук не втекла.
Хромак, -ка, м. Хромая овца.
Чересок, -ска, м. Ум. отъ черес.
