Витоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти.
2) Истоптать (обувь).
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Потерять вѣру, извѣриться.
2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Їй уже тепер усе зневірилося. Тобі... зневірились люде.
Зябля, -лі, ж. = зяб.
Кубаття, -тя, с. соб. Комья.
Лі́карь, -ря, м. Лѣкарь, врачъ, докторъ. Добре в світі жити попові, лікарові та котові. Не треба здоровим лікаря. Лікарю, вилічи себе самого.
Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити?
Страшний, -а, -е. Страшный. Страшний чоловік. Ввійшов о. Хведор блідий і страшний. Страшний суд. страшний тиждень. Страстная недѣля.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Ум. шеломо́к.
