Виникати 1, -каю, -єш, сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл.
1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш.
2) Слѣдовать, послѣдовать.
Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити.
Гордоро́слий, -а, -е. Гордо растущій. Встрѣчено у Млаки: Колись смереки на горбочку пишно красувались, зеленіли гордорослі, в небо зазирали.
Допи́ти, -ся. Cм. допивати, -ся.
Кругосвітній, -я, -є. Всемірный. Дійшовши з прогресом кругосвітньої наукової праці тієї правди...
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде.
Образок, -зка, м.
1) Ум. отъ образ.
2) мн. Обранки. Раст. Calla palustris L. Ум. образочок.
Падиволос, -са, м. Раст. a) Equisetum arvense. б) Equisetum silvaticum.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику.
