Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Cм. жовна.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує.
Ільтиця, -ці, ж.
1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа.
2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу.
3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи.
Наговори́ти, -ся. Cм. наговорювати, -ся.
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами.
Посмик, -ка, м.
1) У бороны: веревка конопляная, чаще скрученная изъ ствола молодого дерева, однимъ концемъ зацѣпленная за уголъ бороны, а на другомъ имѣющая валекъ съ постромками, въ которыя впрягается лошадь; иногда посмик бываетъ желѣзный.
2) Penis.
Сухоліс, -су, м. Высохшій лѣсъ, высохшая часть лѣса.
Троск, -ку, м.
1) Камышъ, тростникъ. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском.
2) Хлопанье кнута, бича.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся.
2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш.
3) Способный, годный. До річей вона вдана. Він до всього вданий. Ум. уданенький. Жінка його уданенька.
