Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. одвіт оддавати. Отвѣчать.
Відчуватися, -ваюся, -єшся, гл. Слышаться. Мені одчуваються речі дідусеві.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ.
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала.
Нестравний, -а, -е. Несваримый, неудобоваримый.
Ножіний, -а́, -е́ = ножаний. Ножіна ступа.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж.
1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями.
2) Ноготь.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.
