Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде.
Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Ум. гараздненько. Сонечко гараздненько обитріе.
Зава́жувати, -жую, -єш, сов. в. зава́жити, -жу, -жиш. 1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? 2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. . А що? Багато твій заважив розум?
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда.
Ле́жаний, -а, -е. Достающійся безъ труда. У нас грошей лежаних нема. Попові а котові лежаний хліб.
Переплатити Cм. переплачувати.
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Час приходить умірати, нікому поради дати. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду.
Судина, -ни, ж.
1) Посудина. Добре господині, коли повно в судині.
2) Судно. Просить наги хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат.
