Біленький, білесенький, -а, -е. 1), Ум. отъ білий.
2) біленька неділя. Страстная недѣля. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить.
3) біленька нехворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.
Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують....
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме.
Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Нехай тут зарне́ на дно моря.
Зѓарбати, -баю, -єш, гл. 1) Отнять насильно. 2) Схватить. Згарбали злодія у коморі.
Кадіб, -доба и кадівб, -довба, м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. 2) Квасильный чанъ для обработки кожъ. 3) Часть древеснаго пня, пустая въ срединѣ и вставляемая въ родникъ вмѣсто колодезнаго сруба. Ум. кадібець, кадовбець.
Порічки, -чок, ж. мн. Красная смородина, Rhus rubrum L.
Прошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Проковылять, хромая.
Пушити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню.
2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого.
