Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандурша

Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРША"
А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.
Винуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обвиняться. Шух. І. 189.
Гумористи́чний, -а, -е. Юмористическій. Швидко почулася і українська мова, навіть між поляками, в гумористичних оповіданнях. Левиц. І. 463.
Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ. Вас. 205.
Котовий, -а, -е. Кошачій.
Красуля, -лі, ж. Насѣк. Calomosa sycorhanta. Вх. Пч. І. 5.
Лахмотник, -ка, м. Оборванецъ. Харьк.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы. Балт. у.
На́вка, -ки, ж. = мавка. Желех.
Розшкепити, -плю, -пиш, гл. Расколоть, разщепить. Вх. Лем. 463.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУРША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.