Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандюра

Бандюра, -ри, ж. = бакай 1 = баюра i. Вх. Уг. 226. Cм. банджюр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДЮРА"
Бадя, (ді м.?) Лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.
Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Оборсати, -са́ю, -єш, гл. Обвязать, перепутывая веревки. Оборсай ко мені постоли. Вх. Зн. 17.
Поставкувати, -ку́ю, -єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.
Рямити, -млю, -миш, гл. Складывать въ складки. Угор.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L. ЗЮЗО. І. 110.
Ставляння, -ня, с. Ставленіе, установка, постановка. Сим. 158.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.