Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Хто в Бога вірує, рятуйте!
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею.
Заруба́ти Cм. зарубувати.
Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый.
2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. (Правда 1868, 508).
Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Нидієте, а не живете.
Обіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. обня́ти, -німу, -меш, гл.
1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала.
2) Охватывать, охватить. Страх обняв його. Журба обняла. Стала їх темна нічка обіймати.
3) О водѣ: заливать, залить. Уже лужки-бережки вода й обняла.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Прокрадатися, -да́юся, -єшся, сов. в. прокрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться. Крав, крав, але ж і прокрався. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. 2) Прокрадываться, прокрасться. пройти тайкомъ. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох.
Тріні, тріньки, трінюні, трінюсі, нар. Немножечко. ,
